Наукова бібліотека
Сумського національного аграрного університету

Unfavorable environmental conditions negatively affect the physiological processes of growth and development of agricultural plants and lead to a decrease in productivity. One of the most acute among all natural factors is water shortage caused by drought. During ontogeny, plants are constantly faced with drought. During a drought, as a result of a sharp decrease in relative humidity and an increase in temperature, plants overheat and lose water. They have a water deficit. As a result, growth stops, productivity decreases, and sometimes the plant dies. In response to water scarcity, plants develop various complex mechanisms of resistance and adaptation, i.e. the ability to withstand significant dehydration and overheating, while maintaining normal growth, development and reproductive capacity. The water potential of plants is maintained at a high level due to xeromorphic characteristics: well-formed root systems, a decrease in the number of leaves on the plant, a decrease in the size of the leaves, and a decrease in stomatal transpiration. Osmotic regulation is recognized as an important mechanism of drought resistance of agricultural crops, which is implemented by reducing the osmotic potential due to the accumulation of organic and inorganic osmolytes (proline, alanine, valine, etc.) in response to water deficit. Questions regarding the study of drought resistance of grain crops are relevant, as they are focused on the study of plant reactions to water stress and the implementation of methods to increase plant resistance to drought.

Несприятливі умови навколишнього середовища негативно впливають на фізіологічні процеси росту і розвитку сільськогосподарських рослин та призводять до зниження урожайності. Одним із найгостріших серед усіх природних чинників є водний дефіцит, спричинений посухою. Упродовж онтогенезу рослини постійно стикаються з посухою. Під час посухи внаслідок різкого зниження відносної вологості повітря та підвищення температури рослини перегріваються, втрачають воду. У них виникає водний дефіцит. У результаті припиняється ріст, знижується продуктивність, іноді рослина гине. У відповідь на дефіцит води рослини розвивають різні складні механізми стійкості та адаптації, тобто здатність витримувати значне зневоднення та перегрів, зберігаючи при цьому нормальний ріст, розвиток та здатність до відтворення. Водний потенціал рослин підтримується на високому рівні за рахунок ксероморфної характеристики: добре сформованими кореневими системами, зменшенням кількості листків на рослині, зменшенням розміру листків та зниження продихової транспірації. Важливим механізмом посухостійкості сільськогосподарських культур визнано осмотичне регулювання, яке реалізується шляхом зниження осмотичного потенціалу за рахунок накопичення органічних і неорганічних осмолітів (проліну, аланіну, валіну, тощо) у відповідь на дефіцит води. Питання щодо вивчення посухостійкості зернових культур, є актуальними, оскільки вони орієнтовані на вивчення реакцій рослин на водний стрес та впровадження методів підвищення стійкості рослин до посухи.