Наукова бібліотека
Сумського національного аграрного університету

Anthropological material is generally considered a reliable historical source for the study of ethnogenesis and ethnic history of peoples. This article presents, for the first time, cranioscopical (non-metric) features of skulls from the Roman-period Boromlia burial ground (Chernyakhiv culture) in the Trostianets district of Sumy Oblast, Ukraine. The cranial material from the burial ground is preserved in the collections of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. The author personally examined 23 skulls and their fragments from the burials. The aim of the article is to introduce new cranioscopical data into scientific circulation, provide a general characteristic of the sample from the village of Boromlya (Sumy Oblast), and determine the features of the studied group based on the results of ethnic cranioscopy. General scientific (analysis and synthesis), anthropological, and statistical methods were employed. To determine the features of the studied male and female skulls, a cranioscopical program is used, which includes five features first investigated by O. G. Kozintsev. The sixth feature, supraorbital openings, was independently proposed by Y. Dodo and T. V. Tomashevich. According to the presented program, the skulls are examined together, without dividing them into male and female series. Frequencies of cranioscopical features in the cranial series of the Boromlya Chernyakhiv culture are presented for the first time. Based on the data of ethnic cranioscopy, it is established that the skulls from the ground burials of the Boromlya burial ground in Northern Ukraine, which represent the population of the Chernyakhiv culture of the 4th–6th centuries AD, are characterized by a moderate frequency of supraorbital openings. Analogies are observed in the group of skulls from the 3rd–4th centuries AD in Western Ukraine at Chernelyv-Rusky. It is determined that, based on the feature of suborbital pattern type II, the studied sample belongs to southern Europids, similar to the Chernelyv-Rusky sample. The difference between these groups lies mainly in the occipital index, with the western series being more Europid.

Антропологічний матеріал, як правило, вважається надійним історичним джерелом у вивченні етногенезу та етнічної історії народів. У статті вперше подаються краніоскопічні (неметричні) ознаки на черепах із могильника Боромля римського часу (черняхівська культура) (Тростянецький район Сумської обл.). Краніологічний матеріал з могильника зберігається у фондах Інституту археології Національної академії наук України. Автор особисто дослідив 23 черепа та їх фрагменти з поховань. Мета статті – ввести в науковий обіг нові краніоскопічні дані, дати загальну характеристику вибірки з с. Боромля (Сумської обл.). Визначити особливості досліджуваної групи за результатами етнічної краніоскопії. Було використано загальнонаукові (аналіз і синтез), антропологічні та статистичні методи. Для визначення особливостей досліджуваних чоловічих і жіночих черепів використовується краніоскопічна програма, котра включає п’ять ознак, які вперше дослідив О. Г. Козінцев. Шосту ознаку – надорбітні отвори – незалежно один від одного запропонували Й. Додо та Т. В. Томашевич. За наведеною програмою черепи розглядаються спільно, без поділу на чоловічу та жіночу серії. Вперше подаються частоти краніоскопічних ознак у краніологічній серії черняхівської культури Боромля. За даними етнічної краніоскопії встановлено, що черепи з ґрунтових поховань Північної України могильника Боромля, котре залишило населення черняхівської культури IV–VI ст. н. е., характеризується помірною частотою надорбітних отворів. Аналогії спостерігаються в групі черепів ІІІ–ІV ст. н. е з заходу України – Чернелів Руський. Визначено, що за ознакою підорбітний візерунок типу II досліджувана вибірка належить до південних європеоїдів, як і вибірка Чернелів-Руський. Відмінність цих груп полягає переважно тільки в потиличному індексі, за яким західна серія більш європеоїдна.

The Polissya Nature Reserve is located in the zone of mixed forests in the physical[1]geographic region of Zhytomyr Polissya (Zhytomyr region, Ukraine). The first data on the spiders of the reserve were obtained by Guryanova V. She gave a list of 66 species from five forest and one swamp coenoses of the Perga forestry. Later, K. Evtushenko and L. Kobzar in an abstract reported on the discovery of 51 species from 14 families from five forest coenoses of the Selezivka Forestry. The list of spiders of the reserve was supplemented by 21 species. Currently, a list of all detected species and their coenotic distribution is provided. The data were obtained on the material collected by the method of soil traps in a pine lichen forest, pine green moss forest, pine-birch blueberry forest, pine-birch molinia forest and birch-oak-elm forest. The material consisted of 866 adult specimens of spiders. Most of the detected species live on the surface of the soil or in the litter. These are common forest species that prefer moist and shaded conditions. Only a few species are rare for Ukrainian Polissya: Arctosa lutetiana (Simon, 1876) (known from the Shatsk National Nature Park), Mustelicosa dimidiata (Thorell, 1875) (recorded in the v. Kozyn near Kyiv) and Zora sp. 1 and Zora sp. 2 – not identified to species close to Z. manicata Simon, 1878. The total list of spiders of the Polissya Nature Reserve consisted of 87 species from 17 families. Infection of spiders of the Liocranidae family with larvae of the fly Ogcodes sp. (Diptera: Acroceridae) was recorded for the first time. Two females of the spider Agroeca proxima (O. P.-Cambridge, 1871) were infected. Females were collected in pine lichen forest and birch-oak-elm forest. Larvae are localized inside the abdomen of spiders near the epigastric slit. The article contains photos of the location of the fly larvae inside the spider and the appearance of the larvae.

Поліський природний заповідник розташований в зоні мішаних лісів у фізико-географічній області Житомирське Полісся (Житомирська область, Україна). Перші дані про павуків заповідника були отримані В. Гур’яновою. Вона навела список 66 видів з п’яти лісових і одного болотного ценозів Перганського лісництва. Пізніше К. Євтушенко та Л. Кобзар повідомили про виявлення 51 виду з 14 родин в п’яти лісових ценозах Селезівського лісництва. Список павуків заповідника був поповнений 21 видом. Наразі надається список всіх виявлених видів та їх ценотичний розподіл. Дані були отримані на матеріалі, зібраному методом ґрунтових пасток у сосновому лісі лишайниковому, сосновому лісі зеленомоховому, сосново-березовому чорничному лісі, сосново-березовому молінієвому лісі та березово-дубово-в’язовому лісі. Матеріал становив 866 статевозрілих екземплярів павуків. Більшість виявлених видів мешкають на поверхні ґрунту або в підстилці. Це звичайні лісові види, які віддають перевагу вологим і затіненим умовам. Лише кілька видів є рідкісні для українського Полісся: Arctosa lutetiana (Simon, 1876) (відомий з Шацького національного природного парку, Mustelicosa dimidiata (Thorell, 1875) (відмічений в с. Козин біля Києва) та Zora sp. 1 і Zora sp. 2., які вірогідно представники одного виду, близького до Z. manicata Simon, 1878. Загальний список павуків Поліського природного заповідника склав 87 видів з 17 родин. Вперше було зафіксовано зараження павуків родини Liocranidae личинками мухи Ogcodes sp. (Diptera: Acroceridae). Зараженими були дві самиці павука Agroeca proxima (O. P.-Cambridge, 1871). Самиці були зібрані в сосновому лісі лишайниковому та березово-дубово-в’язовому лісі. Личинки локалізовані всередині черевця павуків біля епігастральної щілини. В статті наведені фотографії розташування личинок мухи всередині павука та зовнішнього вигляду личинок.

The aim of the work was to study the dynamics of vitamin D content during pregnancy, depending on the age of the woman. The study included 872 pregnant women. Exclusion criteria were the presence of chronic infectious diseases in women. The research was conducted from January to November 2022. Women were divided into groups of I and II trimester of pregnancy. Subgroups were formed by age 18-24 years, 25-32 years and 33-40+ years. According to the results of the analysis of 25(OH)D concentrations in pregnant women in the first and second trimesters of pregnancy in January, it was found that hypovitaminosis D was recorded in 59 % of women in the first trimester of pregnancy, and in 68 % of pregnant women in the second trimester. According to age subgroups, the optimal level of vitamin D is determined only in women in the first trimester of pregnancy, in contrast to women in the second trimester of pregnancy, where optimal levels of vitamin D were not fixed at all. Hypovitaminosis D is noted in most women in the I and II trimesters of pregnancy, and the maximum occurs in pregnant women in the II trimester in the age subgroup of 33-40+ years. Therefore, there is a tendency to increase the percentage of women with a deficiency depending on the period of pregnancy and the age of the pregnant woman. Among pregnant women in age subgroups, the highest percentage of hypovitaminosis D is more often registered in women aged 18 to 24 years (the maximum values were recorded in February – 85 %, in May – 67 %, in October – 65 % and in November at the level of 70 %). The lowest percentage of hypovitaminosis D is more often recorded in pregnant women aged 33 to 40+ years (minimum values during the year are noted in August at the level of 15 %). The average level of 25(OH)D in examined women in the first trimester of pregnancy from January to November is not subject to significant fluctuations, however, the lowest values of the median concentration of 25(OH)D are recorded from October to May.

Метою роботи було дослідження динаміки вмісту вітаміну D під час вагітності в залежності від віку жінки. В дослідження були включені 872 вагітні жінки. Критеріями виключення були наявність у жінок хронічних інфекційних хвороб. Дослідження проводили з січня по листопад 2022 року. Жінки були поділені на групи І та ІІ триместру вагітності. Підгрупи формувались за віком 18-24 роки, 25-32 роки та 33-40+ роки. За результатами аналізу концентрацій 25(ОН)D у вагітних в І та ІІ триместрах вагітності в січні місяці виявлено, що у 59 % жінок в І триместрі вагітності фіксується гіповітаміноз D, а у вагітних в ІІ триместрі у 68 %. Відповідно до вікових підгруп оптимальний рівень вітаміну D визначається тільки у жінок в І триместрі вагітності, на відміну від жінок в ІІ триместрі вагітності, де оптимальні рівні вітаміну D не фіксувалися зовсім. У більшості жінок в І та ІІ триместрах вагітності відмічається гіповітаміноз D, та максимальний припадає на вагітних в ІІ триместрі у віковій підгрупі 33-40+ років. Отже, зберігається тенденція збільшення відсотку жінок з дефіцитом в залежності від терміну вагітності та віку вагітної жінки. У вагітних у вікових підгрупах частіше найбільший відсоток гіповітамінозу D реєструється в жінок у віці від 18 до 24 років (максимальні значення зафіксовані у лютому – 85 %, у травні – 67 %, у жовтні – 65 % та у листопаді на рівні 70 %). Найменший відсоток гіповітамінозу D частіше зафіксований у вагітних у віці від 33 до 40+ років (мінімальні значення протягом року відмічаються в серпні місяці на рівні 15 %). Середній рівень 25(ОН)D у обстежених жінок в І триместрі вагітності з січня по листопад місяць не схильний до значних коливань, проте найменші значення медіани концентрації 25(OH)D реєструються починаючи з жовтня місяця по травень.

The study of the nesting population of birds was conducted by students and teachers of Mykola Gogol Nizhyn State University during 2012–2021 (May–June) on the territory of the "Forest Lake" biostation near the village of Yaduty, Nizhyn District, Chernihiv Region, Ukraine. Route records of birds were carried out in a number of biotopes: forest areas, Trubyn Lake, floodplain meadows, quarries, agricultural lands. As a result of many years of research, 106 species of birds have been registered in this territory, which is 39,7% of the nesting avifauna of Ukraine. The nesting bird population includes representatives of 14 orders and 34 families. The species composition of birds, the fixation of birds on this territory in different years of the study, as well as the ecological characteristics of the nesting place and the nature of feeding are presented in Table 1. The most numerous orders are: Passeriformes (63 species), Charadriiformes (12 species), Falconiformes (7 species), Ciconiiformes (6 species). The least numerous orders are: Anseriformes, Galliformes, Cuculiformes, Strigiformes, Apodiformes, Coraciiformes, Upupiformes. Birds nesting in the crowns of trees (34,0 %) are most often found in the studied area. 27,3 % of birds nest on the ground, 21, 7 % of species nest in hollows, 8,5 % of birds nest near water. There are fewer birds that nest on human structures (3,7 %), in burrows and in the ground-shrub layer (total 3,8 %), and 1 species is a nest parasite. By nature of nutrition, animal-eating birds predominate (68,0 %), with a mixed type of nutrition (16,0 %), herbivores – 10,4 %, omnivores – 5,6 %. Long-term studies of birds in individual territories always provide an opportunity to follow the changes that are taking place. In recent years, the use of pesticides, insecticides and plant growth stimulants by farms has intensified. This, in turn, causes changes in the species diversity of insects, as noted by entomologists, and birds of the studied area. Some species of birds have not been observed in the studied area in recent years, namely: Vanellus vanellus, Streptopelia turtur. Dendrocopos minor, Lanius minor, Lanius excubitor, Acrocephalus palustris, Remiz pendulinus, Emberiza schoeniclus.

Дослідження гніздового населення птахів проводилося студентами та викла[1]дачами Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя впродовж 2012 – 2021 років (травень-червень) на території біостаціонару «Лісове озеро» поблизу села Ядути Ніжинського району Чернігівської області України. Маршрут[1]ні обліки птахів були проведені у низці біотопів: лісові території, озеро Трубин, заплавні луки, кар’єри, сільськогосподарські угіддя. В результаті багаторічних досліджень на даній території зареєстровано 106 видів птахів, що складає 39,7 % гніздової орнітофауни України. Гніздове орнітона[1]селення включає представників 14 рядів та 34 родин. Видовий склад птахів, фіксація птахів на даній території у різні роки дослідження, а також екологічні характеристики місця гніздування та характеру живлення представлені у таблиці 1. Найчисельнішими є ряди: Passeriformes (63 види), Charadriiformes (12 видів), Falconiformes (7 видів), Ciconiiformes (6 видів). Найменш чисельними є ряди: Anseriformes, Galliformes, Cuculiformes, Strigiformes, Apodiformes, Coraciiformes, Upupiformes. Найчастіше на досліджуваній території трапляються птахи, які гніздяться у кронах дерев (34,0 %). 27,3 % птахів гніздяться на землі, 21,7 % видів – у дуплах, 8,5 % птахів гніздяться біля води. Менше птахів, які гніздяться на спорудах людини (3,7 %), у норах та в приземно-чагарниковому ярусі (разом 3,8 %), та 1 вид є гніздовим паразитом. За характером живлення переважають твариноїдні птахи (68,0 %), мають змішаний тип живлення (16,0 %), рослиноїдні – 10,4 %, всеїдні – 5,6 %. Багаторічні дослідження птахів на окремих територіях завжди дають можли[1]вість прослідкувати зміни, які відбуваються. В останні роки активізувалося вико[1]ристання фермерськими господарствами пестицидів, інсектицидів та стимуля[1]торів росту рослин. Це в свою чергу зумовлює зміни у видовому різноманітті комах, як зазначають ентомологи, так і птахів досліджуваної території. Окремі види птахів в останні роки на досліджуваній території не спостерігалися, а саме: Vanellus vanellus, Streptopelia turtur, Dendrocopos minor, Lanius minor, Lanius excubitor, Acrocephalus palustris, Remiz pendulinus, Emberiza schoeniclus.